ШТУКАР

1) фокусник;
2) мастер, изобретатель;
3) затейник, шут

Смотреть больше слов в «Беларуска-рускі слоўнік»

ШТУКАРЫЦЬ →← ШТУКАВАЦЬ

Смотреть что такое ШТУКАР в других словарях:

ШТУКАР

імен. чол. роду, жив.розм.штукарьвід слова: штукарити(ся)дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: штукаривши, штукарячи

ШТУКАР

-я, ч., розм. 1) Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь; трюкач. || Жартівник, забавник, пустун. 2) Те саме, що фігляр 1). ... смотреть

ШТУКАР

-я, ч. , розм. 1》 Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь; трюкач.|| Жартівник, забавник, пустун.2》 Те саме, що фігляр 1).... смотреть

ШТУКАР

разг. штукарь разг.; затейник, разг. выдумщик, забавник; (шалун) проказник; (артист) фокусник

ШТУКАР

{штука́р} -ара́, ор. -аре́м, м. (на) -аре́ві/-ару́, кл. -а́ру, мн. -арі́, -арі́ў, д. -ара́м.

ШТУКАР

lat. stucareискусник, дока, мастер дела; фокусник; изобретатель; затейник, шут

ШТУКАР

блазеньвинахідниквитівникмайстермайстрефокусник

ШТУКАР

Искусник, дока, мастер дела; фокусник; изобретатель; затейник, шут

ШТУКАР

блазень винахідник витівник майстер майстре фокусник

ШТУКАР

штукарм.фокусник, искусник, художник, дока

ШТУКАР

штука́р іменник чоловічого роду, істота розм.

ШТУКАР

д! ФІГЛЯР; П. жартівник, забавник, пустун.

T: 91 D: 3